пункт
-у, ч.
1》 Певне місце у просторі, на земній поверхні.
|| Місце, що має певне призначення, використовується для яких-небудь цілей, є метою чогось.
|| Місце, заселене людьми (місто, село і т. ін.).
|| Місце, приміщення, спеціально пристосоване, обладнане для якої-небудь роботи, заняття і т. ін.
|| У системах телекомунікацій – місце призначення, адресат, на адресу яких спрямовується повідомлення.
|| У системах обробки інформації – ділянка пам'яті, в яку надсилаються дані.
Населений пункт — забудована територія для проживання населення, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються відповідними дорожніми знаками.
2》 Окремий розділ офіційного документа або частина тексту, що звичайно позначається цифрою чи буквою.
|| Певне місце в доповіді, виступі, розмові і т. ін.
За всіма пунктами — цілком, повністю.
3》 який. Певний окремий момент у розвитку чого-небудь. Кульмінаційний пункт.
4》 Питання, подія, предмет і т. ін., на яких зосереджені чиї-небудь думки, чиясь увага.
5》 друк. Одиниця виміру, за допомогою якої визначають розмір шрифтів, пробільних матеріалів тощо (дорівнює приблизно 0,4 мм). Літера в п'ять пунктів.
6》 муз. Знак у вигляді крапки, що ставиться праворуч від ноти для додання половини її тривалості.
|| Знак, поставлений над нотою або під нею, який вимагає уривчастого виконання.
7》 ек. Міра, якою вимірюються коливання ціни, курсу цінних паперів і валют.
8》 У комп'ютеризованих видавничих системах – типографська міра довжини, яка дорівнює 1/72 дюйма або 0,376 мм.
Значення в інших словниках
- пункт — Докладно, точно [IV] — точно [II] Словник з творів Івана Франка
- пункт — пункт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пункт — (найвищий) місце, точка; (медичний) частина; (поворотний) момент; (пакту) параграф; (населений) ІД. ОСЕЛЯ, поселення, місцевість; (для збору) г. станиця. Словник синонімів Караванського
- пункт — [пункт] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
- пункт — Точка, місце Словник чужослів Павло Штепа
- пункт — ПУНКТ, у, ч. 1. Певне місце у просторі, на земній поверхні. Кавалькада виїхала на найвищий пункт дороги (М. Коцюбинський); Повне сонячне затемнення спостерігається в будь-якому пункті в середньому один раз приблизно в 300 років (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- пункт — (англ. роіпt) термін, що використовується для визначення змін у цінах на акції, а в курсах валют – процентних ставок. Економічний словник
- пункт — (нім. Punkt, від лат. punctum – крапка) 1. Місце в просторі, що характеризується певними ознаками (географічне положення, природні особливості, використання для якихось цілей тощо). 2. Місце зосередження чого-небудь. Словник іншомовних слів Мельничука
- пункт — ПУНКТ (певне місце у просторі, на земній поверхні), ТО́ЧКА. Щоб доїхати до якого близького на око пункту, треба було без кінця спускатися в долину, здійматись на гору, немов плисти з хвилі на хвилю (М. Словник синонімів української мови
- пункт — Пункт, -ту; -кти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пункт — рос. пункт міра, якою визначаються коливання цін, вимірюється курс цінних паперів і валют на біржах. Eкономічна енциклопедія