пустирище
пустири́ще
-а, с., розм.
Те саме, що пустир.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пустирище — пустири́ще іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- пустирище — ПУСТИРИ́ЩЕ, а, с., розм. Те саме, що пусти́р. – У тебе ж мати яка трудівниця. В неї на таких пустирищах виноград росте, де ні в кого не ріс (О. Гончар); Неслись [танки] піщаним пустирищем до невеличкого ліска (Ю. Словник української мови у 20 томах
- пустирище — ПУСТИ́Р (незаселена, незабудована ділянка землі), ПУ́СТКА, ПУ́СТИЩЕ, ПУСТИРИ́ЩЕ розм., ПУСТИ́НЯ діал. Ще рік тому тут був пустир, А зараз квітне місто (М. Шеремет); Садили ці крислаті деревця на пустці (В. Словник синонімів української мови