пустирище
ПУСТИРИ́ЩЕ, а, с., розм.
Те саме, що пусти́р.
– У тебе ж мати яка трудівниця. В неї на таких пустирищах виноград росте, де ні в кого не ріс (О. Гончар);
Неслись [танки] піщаним пустирищем до невеличкого ліска (Ю. Бедзик);
За селом, яке має стати згодом містечком,тна пустирищі, серед полів дзеленчить газово-нагнітальна станція (Б. Харчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пустирище — пустири́ще іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- пустирище — -а, с., розм. Те саме, що пустир. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пустирище — ПУСТИ́Р (незаселена, незабудована ділянка землі), ПУ́СТКА, ПУ́СТИЩЕ, ПУСТИРИ́ЩЕ розм., ПУСТИ́НЯ діал. Ще рік тому тут був пустир, А зараз квітне місто (М. Шеремет); Садили ці крислаті деревця на пустці (В. Словник синонімів української мови