пуцьверинок
пу́цьверинок
і пуцьверінок, пуцьвірінок, -нка, ч., діал.
1》 Безпере пташеня.
2》 Маленька дитина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пуцьверинок — Пу́цьвері[н]нок, -нка; -нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пуцьверинок — Пу́цьверинок и пуцьверінок, -нка м. 1) Неоперившійся птенецъ. Харьк. г. Вона драла по гніздах пуцьверінків. Стор. МПр. 29. 2) Маленькій ребенокъ. О, пуцьверинку Купидоне! Котл. Ен. І. 36. Словник української мови Грінченка