1. Словник української мови Грінченка

пуцьверинок

Пу́цьверинок и пуцьверінок, -нка

м.

1) Неоперившійся птенецъ. Харьк. г. Вона драла по гніздах пуцьверінків. Стор. МПр. 29.

2) Маленькій ребенокъ. О, пуцьверинку Купидоне! Котл. Ен. І. 36.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пуцьверинок — і пуцьверінок, пуцьвірінок, -нка, ч., діал. 1》 Безпере пташеня. 2》 Маленька дитина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пуцьверинок — Пу́цьвері[н]нок, -нка; -нки, -нків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)