пуцьнути

Пуцьнути, -ну, -неш

гл. Упасть, бухнуть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пуцьнути — пу́цьнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пуцьнути — -ну, -неш, док., розм. Швидко впасти; бухнутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пуцьнути — ПУ́ЦЬНУТИ, ну, неш, док., розм. Швидко впасти; бухнутися. Старий сухорлявий турок.., ніби підкошений, пуцьнув на землю й про щось благав, киваючи головою на жінок та дітей (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах