пуцьнути
ПУ́ЦЬНУТИ, ну, неш, док., розм.
Швидко впасти; бухнутися.
Старий сухорлявий турок.., ніби підкошений, пуцьнув на землю й про щось благав, киваючи головою на жінок та дітей (С. Добровольський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
пуцьнути —
пу́цьнути дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
пуцьнути —
-ну, -неш, док., розм. Швидко впасти; бухнутися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пуцьнути —
Пуцьнути, -ну, -неш гл. Упасть, бухнуть.
Словник української мови Грінченка