пучина

пучи́на

-и, ж.

1》 Глибока драговина на болоті.

2》 Нерівномірне підняття ґрунту на поверхні дороги внаслідок промерзання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пучина — див. безодня Словник синонімів Вусика
  2. пучина — Безодня, вир, див. водоворот Словник чужослів Павло Штепа
  3. пучина — ПУЧИ́НА, и, ж. 1. Водяна глибінь, морська безодня. То потопав його баркас, то виринав на високому гребені хвилі, щоб знову провалитися потім у водяну пучину (А. Шиян); В глибині океану панує повна темрява. Словник української мови у 20 томах