пучок
пучо́к
-чка, ч.
1》 В'язка однорідних предметів.
|| Однорідні предмети, скручені, зібрані в жмуток.
2》 Сукупність чого-небудь, що розходиться з однієї точки, з одного джерела.
|| Листя, трава, волосся і т. ін., що росте з одного місця, розходячись у різні боки.
3》 Група м'язових, нервових та інших тканин, волокон, розташованих у вигляді довгастих скупчень, шнурів.
4》 розм. Те саме, що букет 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пучок — (невеличка в'язка чогось) жмут, жмуток, жменя. Словник синонімів Полюги
- пучок — пучо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пучок — В'язка, жмут|ок|, ПУК; (волосся) пасмо, пелех; (рож) букет; (іскор) сніп. Словник синонімів Караванського
- пучок — див. жмут Словник синонімів Вусика
- пучок — Жмут, жмуток, жмуточок, жмак, віхоть, віхтик, повісьмо, верчик, верчичок, жменя, жменька, купка, купочка, (волосу) мичка, (тютюну) папуша Словник чужослів Павло Штепа
- пучок — ПУЧО́К, чка́, ч. 1. В'язка тонких однорідних предметів. – Ой, цюро ж мій молодесенький! Подай мені лучок та тугесенький, Подай мені тугий лучок І стрілочок цілий пучок!... Словник української мови у 20 томах
- пучок — ПУЧО́К (невелика в'язка однорідних предметів), ПУК рідше; ЖМУТ, ЖМУ́ТО́К, ЖМУ́ТИК (волосся, трави, соломи і т. ін.); ГО́РСТКА (перев. стебел); ВІ́ХОТЬ (перев. соломи, сіна). На рулі новенького велосипеда стримів пучок пшеничних колосків (О. Словник синонімів української мови
- пучок — Пучо́к, пучка́, в -чку́; -чки́, -чкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пучок — Пучо́к, -чка м. Пучокъ. Пучок зілля. Стор. МПр. 155. ум. пучечок. Словник української мови Грінченка