підбирати
підбира́ти
-аю, -аєш, недок., підібрати, рідко підобрати, підберу, підбереш, док., перех.
1》 Піднімати що-небудь із землі руками.
|| Збирати те, що впало, або розкидане, розсипане.
|| Прибирати з землі скошене збіжжя або викопану городину.
|| Наводити лад, прибирати, підіймаючи, приймаючи що-небудь.
|| Брати губами, дзьобом або язиком їжу.
2》 Забирати, брати собі що-небудь кинуте, непотрібне, загублене або залишене без догляду.
|| Виносити з поля бою пораненого або, натрапляючи на знесиленого, хворого і т. ін., допомагати йому.
|| розм. Їдучи на чому-небудь, забирати з собою, підвозити когось до певного місця.
|| тільки док., перен. Взяти на виховання дитину, що втратила батьків, залишилася самотньою.
|| тільки док. Взяти шлюб із людиною (звичайно жінкою), яку ніхто не сватав.
|| перен. Приймати до складу якого-небудь об'єднання, організації і т. ін. осіб випадкових, з поганою репутацією і т. ін.
3》 Беручи рукою (руками), піднімати на собі спущений одяг або край свого вбрання.
|| також у що, у сполуч. зі сл. волосся, коси і т. ін. Приводити до ладу або укладати зачіску, поправляти волосся, вуса і т. ін., звичайно піднімаючи волосся вгору.
4》 під що. Засовувати, запихати або ховати що-небудь
|| у сполуч. зі сл. віжки, повіддя. Забираючи в руки, підтягувати тугіше, натягувати.
|| під себе, у сполуч. зі сл. ноги, хвіст і т. ін. Ховати під себе, підгинаючи, підгортаючи.
|| Підтягувати, робити менш випнутим (звичайно про живіт).
|| у сполуч. зі сл. губи. Силою м'язів міцно стулювати, зморщувати.
5》 Вишукуючи, добирати, вибирати потрібне, відповідне чому-небудь.
|| Добирати одне до одного за якимось принципом.
6》 у сполуч. зі сл. музика, мелодія, голос і т. ін. Підшукуючи потрібні ноти, акорди, відтворювати певну мелодію або створювати музику до якогось тексту.
Значення в інших словниках
- підбирати — підбира́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- підбирати — (з землі) підіймати, збирати, визбирувати, брати; (покинуте) підхоплювати; (віжки) підтягати, натягати; (ноги) ПІДГОРТАТИ; (слова) ДОБИРАТИ. Словник синонімів Караванського
- підбирати — див. хапати Словник синонімів Вусика
- підбирати — ПІДБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДІБРА́ТИ, рідко ПІДОБРА́ТИ, підберу́, підбере́ш, док. 1. що. Руками піднімати з землі що-небудь розкидане, розсипане. Дмитро підбирає автомат, що упав осторонь (М. Стельмах); Глухо падають в саду яблука .. Словник української мови у 20 томах
- підбирати — підбира́ти (добира́ти) / підібра́ти (добра́ти) ключ до душі́ (до се́рця) чиєї (чийого), кого. Знаходити підхід до кого-небудь, входити в довір’я до когось. Гори педагогічної літератури написано .. Фразеологічний словник української мови
- підбирати — ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) (живіт, голову, плечі тощо), ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ), ПІДБИРА́ТИ, ПІДТЯГА́ТИ, ПІДТЯ́ГУВАТИ. — Док.: втягти́ (утягти́), втягну́ти (утягну́ти), підібра́ти (підобра́ти), підтягти́, підтягну́ти. Словник синонімів української мови
- підбирати — Підбира́ти, -бира́ю, -бира́єш; підібра́ти, підберу́, -бере́ш, -беру́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підбирати — ПІДБИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДІБРА́ТИ, рідко ПІДОБРА́ТИ, підберу́, підбере́ш, док., перех. 1. Піднімати що-небудь з землі руками. Дмитро підбирає автомат, що упав осторонь (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 622); Глухо падають в саду яблука.. Словник української мови в 11 томах