підбігати
підбіга́ти
-аю, -аєш, недок., підбігти, підбіжу, підбіжиш, док.
1》 з прийм. до, без прийм. Бігом наближатися до кого-, чого-небудь.
|| Частими кроками або стрибками наближатися до кого-, чого-небудь (про тварин, птахів).
|| Швидко наближатися (про предмети).
|| перен. Знаходитися поблизу чого-небудь, тягнутися до якоїсь межі.
2》 Час від часу прискорювати ходу, переходити на біг; часто ступати, майже бігти (про людей, тварин, птахів).
|| з прийм. за. Бігти, намагаючись зрівнятися з тим, хто швидко йде.
3》 тільки док., із запереч. не. Не спромогтися бігти.
4》 чим, рідко. Опливати або наповнюватися водою, рідиною і т. ін. зісподу, зсередини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підбігати — підбіга́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підбігати — Надбігати, наближатися; (за ким) бігти; (слізьми) опливати. Словник синонімів Караванського
- підбігати — див. бігти Словник синонімів Вусика
- підбігати — ПІДБІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДБІ́ГТИ, підбіжу́, підбіжи́ш, док. 1. з прийм. до, без прийм. Бігом наближатися до кого-, чого-небудь. Мов різнобарвні метелики, пурхають дівчата по зеленому моріжку, а хлопці підбігають до них (М. Словник української мови у 20 томах
- підбігати — ПІДБІГА́ТИ (наближатися швидко, бігом), НАДБІГА́ТИ, ПРИБІГА́ТИ, ПІДЛІТА́ТИ розм., ПІДСКА́КУВАТИ розм., ПРИСКА́КУВАТИ розм., НАДСКА́КУВАТИ розм. — Док.: підбі́гти, надбі́гти, прибі́гти, підлеті́ти, підско́чити, приско́чити, надско́чити. Словник синонімів української мови
- підбігати — ПІДБІГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДБІ́ГТИ, підбіжу́, підбіжи́ш, док. 1. з прийм. до, без прийм. Бігом наближатися до кого-, чого-небудь. Мов різнобарвні метелики, пурхають дівчата по зеленому моріжку, а хлопці підбігають до них (Коцюб. Словник української мови в 11 томах