1. Великий тлумачний словник сучасної мови

підважувати

підва́жувати

-ую, -уєш, недок., підважити, -жу, -жиш, док., перех.

1》 Підіймати що-небудь важке, застосовуючи підойму, підвагу.

|| Підіймаючи за допомогою підойми, підваги, відривати, віддирати або посувати вгору що-небудь прикріплене, прибите.

|| Підпираючи плечима, піднімати що-небудь важке.

|| Підіймати що-небудь руками.

|| Підкопуючи, зрушувати з місця коріння рослини.

|| Беручи руками або кладучи на плечі, піднімати, переміщати що-небудь.

2》 Підпираючи, лагодити що-небудь завалене, перекошене і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підважувати — підва́жувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підважувати — ПІДВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВА́ЖИТИ, жу, жиш, док., що. 1. Підіймати що-небудь важке, застосовуючи підойму, підвагу. На розкопках зостався прикажчик Сорока, який, не діждавшись батька, почав підважувати камінь ломами й поламав його (з мемуарної літ. Словник української мови у 20 томах
  3. підважувати — ПІДНІМА́ТИ (переміщати знизу вгору, на вище місце, на вищий рівень), ПІДІЙМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ, ПІДВО́ДИТИ, ЗВО́ДИТИ (ІЗВО́ДИТИ рідко), ЗДІЙМА́ТИ, ЗНІМА́ТИ (ІЗНІМА́ТИ рідко), ЗНО́СИТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. підважувати — Підва́жувати, -жую, -жуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. підважувати — ПІДВА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВА́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. 1. Підіймати що-небудь важке, застосовуючи підойму, підвагу. На розкопках зостався прикажчик Сорока, який, не діждавшись батька... Словник української мови в 11 томах
  6. підважувати — Підважувати, -жую, -єш сов. в. підважити, -жу, -жиш, гл. Поднимать, поднять съ помощью рычага. Воза підважити. Г. Барв. 177. Дручок той, що підважують віз. Чуб. VII. 404. Дужий: бувало паровицю плечем підважує. О. 1862. VIII. 18. Словник української мови Грінченка