підголювати
підго́лювати
-юю, -юєш, недок., підголити, -голю, -голиш, док., перех. і неперех.
Голячи з боків, по краях, підрівнювати, підправляти голінням; підбривати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підголювати — підго́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підголювати — ПІДГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГОЛИ́ТИ, голю́, го́лиш, док., кого, що і без прям. дод. Голячи з боків, по краях, підрівнювати, підправляти голінням; підбривати. Тимоха козак штепний був: високо підголював чуб, уси закручував (Г. Словник української мови у 20 томах
- підголювати — ПІДГО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГОЛИ́ТИ, голю́, го́лиш, док., перех. і неперех. Голячи з боків, по краях, підрівнювати, підправляти голінням; підбривати. Тимоха козак штепний був: високо підголював чуб, уси закручував (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
- підголювати — Підголювати, -люю, -єш сов. в. підголити, -лю, -лиш, гл. Подбривать, подбрить. Підголювати чуб. Сим. 150. Словник української мови Грінченка