піддон
піддо́н
-а, ч.
Те, що ставиться під дно чого-небудь.
|| Настил, що використовується як основа для чого-небудь.
|| Металева плита, на яку встановлюється виливниця під час заливання в неї металу.
|| спец. Дно двигуна або якої-небудь споруди, яке використовується для стікання води, мастила.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піддон — піддо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- піддон — див. дно Словник синонімів Вусика
- піддон — ПІДДО́Н, а, ч. Те, що ставиться під дно чого-небудь. Чаша має складну композицію і багате оздоблення. Форма її нагадує мисочку на стояку з піддоном (з наук. літ.); // Настил, що використовується як основа для чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- піддон — ПІДДО́Н, а, ч. Те, що ставиться під дно чого-небудь. Чаша має складну композицію і багате оздоблення. Форма її нагадує мисочку на стояку з піддоном (Нар. тв. та етн., 1, 1969, 76); // Настил, що використовується як основа для чого-небудь. Словник української мови в 11 томах