піджимати

Значення в інших словниках

1. піджимати — піджима́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
2. піджимати — (губи) підбирати, підібрати, попідбирати, стулювати, стулити, постулювати, (зуби) стинати, стяти, постинати, зітяти, зітнути, позітяти, затискувати, затиснути, позатискати, стискувати, стиснути, постискувати, (ноги) підгинати, підігнути, попідгинати... Словник чужослів Павло Штепа
3. піджимати — ПІДЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЖА́ТИ, підіжму́, підіжме́ш, док., що, рідко. Підгортати під себе або притискати до себе (ноги, хвіст і т. ін.). – Проучили ми собаку: тільки залп – то піджимає хвіст (І. Словник української мови у 20 томах
4. піджимати — піджима́ти (підгорта́ти, підгина́ти і т. ін.) / піджа́ти (підгорну́ти, підігну́ти, підібга́ти і т. ін.) хвіст (хвоста́). 1. Втрачати упевненість, пиху, злякавшись чи засоромившись наслідків своїх дій, вчинків або відчуваючи свою провину. Фразеологічний словник української мови
5. піджимати — ПІДІБГА́ТИ (ПІДОБГА́ТИ рідко) (ноги, хвіст тощо — підгорнути під себе або притиснути до себе), ПІДІГНУ́ТИ, ПІДІБРА́ТИ (ПІДОБРА́ТИ рідко), ПІДЖА́ТИ розм.; ПІДКО́РЧИТИ розм. (ноги). — Недок.: підбира́ти, підгина́ти, піджима́ти, підко́рчувати. Словник синонімів української мови
6. піджимати — ПІДЖИМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЖА́ТИ, підіжму́, підіжме́ш, док., перех., рідко. Підгортати під себе або притискати до себе (ноги, хвіст і т. ін.). — Проучили ми собаку: тільки залп — то піджимає хвіст (Гонч., Вибр. Словник української мови в 11 томах