підкоп
підко́п
підкіп, -копу, ч.
1》 Дія за знач. підкопати.
2》 Прохід, прокопаний під землею.
|| перен., розм. Підступні таємні дії проти кого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підкоп — підко́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- підкоп — ПІДКО́П, ПІДКІ́П, ко́пу, ч. 1. Дія за знач. підкопа́ти. В той час найбільше воювали шнуром, Кайданами, отрутою, підкопом, А зрада гаслом військовим була (Леся Українка); Визріває два варіанти [визволення]... Словник української мови у 20 томах
- підкоп — У, ч. 1. Компромат. 2. Підхід, можливість ближче щось спізнати, зрозуміти. Нанюхавши щось цікаве, ти починаєш підкоп під мої статеві органи (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу
- підкоп — ПІ́ДСТУП (ПІ́ДСТУПИ) (злий умисел, часто прикритий показною доброзичливістю), ІНТРИ́ГА, КА́ВЕРЗА розм., ПИ́НХВА заст., СПЛІТ заст.; ПІДКО́П (ПІДКІ́П), ПІДСИ́ДЖУВАННЯ (таємні дії, спрямовані проти кого-небудь). Словник синонімів української мови
- підкоп — ПІДКО́П, ПІДКІ́П, ко́пу, ч. 1. Дія за знач. підкопа́ти. В той час найбільше воювали шнуром, Кайданами, отрутою, підкопом, А зрада гаслом військовим була (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах