підкопаний
підко́паний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підкопати.
|| підкопано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Зрушений з місця при підкопуванні.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підкопаний — підко́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- підкопаний — ПІДКО́ПАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підкопа́ти. Я ходжу за сестрою по городу і підбираю підкопану нею моркву (із журн.); // підко́пано, безос. пред. – Бачите, панове, підкопано паркан, стежка втоптана (І. Франко). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- підкопаний — ПІДКО́ПАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підкопа́ти. Заходимо в крайню ланку. Колгоспниці якраз вибирають з грунту підкопані бурякопідіймачем корені (Рад. Укр., 12.ІХ 1961, 3); // підко́пано, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах