підкреслювання

Значення в інших словниках

1. підкреслювання — підкре́слювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. підкреслювання — ПІДКРЕ́СЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підкре́слювати. Солодко було дівчині почувати, що саме з нею він ділиться поглядами, а чути повсякчасне підкреслювання, що ось те й те в його світогляді змінилось, відколи її покохав, було Марті за найвище щастя (В. Словник української мови у 20 томах
3. підкреслювання — ПІДКРЕ́СЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. підкре́слювати. Визнання об’єктивної закономірності, причинності, необхідності в природі цілком ясне у Енгельса поруч з підкреслюванням відносного характеру наших, тобто людських... Словник української мови в 11 томах