підметець

підме́тець

-тця, ч.

1》 діал. Зменш. до підмет II.

2》 зах. Квітник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підметець — Підме́тець, -тця м. 1) ум. отъ підмет. 2) Цвѣтникъ. Шух. І. 112. Словник української мови Грінченка