підмощений
підмо́щений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до підмостити.
|| підмощено, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підмощений — підмо́щений прикметник Орфографічний словник української мови
- підмощений — ПІДМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до підмости́ти. [Єфрем:] Гребля вузенька, підмощена гнойком та соломкою, вся так і двигтить, здається, що ось-ось за водою піде (М. Словник української мови у 20 томах
- підмощений — Підмо́щений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підмощений — ПІДМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підмости́ти. [Єфрем:] Гребля вузенька, підмощена гнойком та соломкою, вся так і двигтить, здається, що ось-ось за водою піде (Кроп. Словник української мови в 11 томах