підхоплюватися

підхо́плюватися

-ююся, -юєшся, недок., підхопитися, -хоплюся, -хопишся, док.

1》 Різко, стрімко вставати, підійматися з місця.

2》 Ставати вищим за кого-, що-небудь, досягати якої-небудь висоти.

|| Ставати дорослим; підростати.

3》 розм. З'являтися над горизонтом, сходити (про сонце, місяць).

4》 тільки недок. Пас. до підхоплювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підхоплюватися — підхо́плюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підхоплюватися — див. вставати Словник синонімів Вусика
  3. підхоплюватися — ПІДХО́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПІДХОПИ́ТИСЯ, хоплю́ся, хо́пишся, док. 1. Різко, стрімко вставати, підійматися з місця. Терешко швидко підхоплюється, за одну хвилину одягається – і вже на подвір'ї (Г. Словник української мови у 20 томах
  4. підхоплюватися — РОСТИ́ (ставати старшим, дорослішим; жити певним чином у дитячі та юнацькі роки), ВИРОСТА́ТИ, ЗРОСТА́ТИ, ПІДРОСТА́ТИ, ДОРОСТА́ТИ, ПІДХО́ПЛЮВАТИСЯ розм. рідко. — Док.: ви́рости, зрости́, підрости́, дорости́, підхопи́тися. Словник синонімів української мови
  5. підхоплюватися — ПІДХО́ПЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПІДХОПИ́ТИСЯ, хоплю́ся, хо́пишся, док. 1. Різко, стрімко вставати, підійматися з місця. Терешко швидко підхоплюється, за одну хвилину одягається — і вже на подвір’ї (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах