1. Великий тлумачний словник сучасної мови

під'яремний

під'яре́мний

-а, -е.

1》 Який ходить в упряжі, носить ярмо. Під'яремний віл.

2》 перен. Який перебуває в неволі; поневолений, уярмлений.

|| Який здійснюється, існує і т. ін. в умовах неволі, поневолення.

|| у знач. ім. під'яремний, -ного, ч.; під'яремна, -ної, ж. Людина, яка перебуває, живе в неволі; підневільна людина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. під'яремний — під'яре́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. під'яремний — (віл) яремний; (- людей) поневолений, уярмлений, ПІДЛЕГЛИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. під'яремний — див. невільник Словник синонімів Вусика
  4. під'яремний — ПІД'ЯРЕ́МНИЙ, а, е. 1. Який ходить в упряжі, носить ярмо. Під'яремний віл. 2. перен. Який перебуває в неволі; поневолений, уярмлений. [Олізар:] Гляньте: вже в потухлих очах під'яремних людей загорається гордий огонь волі (С. Словник української мови у 20 томах
  5. під'яремний — ПІДНЕВІ́ЛЬНИЙ (який перебуває в неволі, під чиїмсь гнітом тощо), НЕВІ́ЛЬНИЙ, ПІД'ЯРЕ́МНИЙ, КАБА́ЛЬНИЙ заст.; ПОНЕВО́ЛЕНИЙ, УЯ́РМЛЕНИЙ (якого хтось поневолив). Була б доля Федоровича схожою на долю всіх підневільних, згорьованих робітників (Ю. Словник синонімів української мови