1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пійманий

пі́йманий

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до піймати.

|| піймано, безос. присудк. сл. Піймано на гарячому.

2》 у знач. прикм. Якого спіймали.

|| у знач. ім. пійманий, -ного, ч.; піймана, -ної, ж. Людина, яку піймали.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пійманий — пі́йманий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пійманий — ПІ́ЙМАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до пійма́ти. Були серед привезених то спекулянтки, піймані на гарячому, то злісні сектантки (О. Гончар); // пі́ймано, безос. пред. Микита – це був теж коновод із їх товариства. Його піймано, суджено (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
  3. пійманий — впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, злови́ти, засту́кати і т. ін.) / лови́ти на гаря́чому кого. Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  4. пійманий — Пі́йманий, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пійманий — ПІ́ЙМАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пійма́ти. Були серед привезених то спекулянтки, піймані на гарячому, то злісні сектантки (Гончар, Тронка, 1963, 321); // пі́ймано, безос. присудк. сл. Микита — це був теж коновод із їх товариства. Словник української мови в 11 томах