піпетка

піпе́тка

-и, ж.

Скляна трубочка з гумовим наконечником для набирання рідини і випускання її краплями.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піпетка — піпе́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. піпетка — [п'іпетка] -ткие, д. і м. -ец':і, р. мн. -ток Орфоепічний словник української мови
  3. піпетка — Крапельничка Словник чужослів Павло Штепа
  4. піпетка — ПІПЕ́ТКА, и, ж. Скляна трубочка з гумовим наконечником для набирання, втягування рідини і випускання її краплями. Закапування крапель в очі провадять піпеткою (з навч. літ.); Хворого прийняв [ветеринар], Щось з піпетки капа... (С. Олійник). Словник української мови у 20 томах
  5. піпетка — Піпе́тка, -тки, -тці; -пе́тки, -ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. піпетка — ПІПЕ́ТКА, и, ж. Скляна трубочка з гумовим наконечником для набирання, втягування рідини і випускання її краплями. Закапування крапель в очі провадять піпеткою (Заг. догляд за хворими, 1957, 164); Хворого прийняв [ветеринар], Щось з піпетки капа… (С. Ол., Вибр., 1959, 258). Словник української мови в 11 томах