піскуватий
піскува́тий
-а, -е.
Який містить пісок.
|| У ґрунті якого є певна домішка піску.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- піскуватий — піскува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- піскуватий — ПІСКУВА́ТИЙ, а, е. Який містить у собі пісок. Корчма була збудована з сірого піскуватого каменя (І. Нечуй-Левицький); Пахне тополя, .. пахне цвіт абрикоса, яблуні, вишні, пахне сама земля – чорна, глиниста, піскувата – кожна скиба на свій аромат (Ю. Словник української мови у 20 томах
- піскуватий — Піскува́тий і піско́ватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- піскуватий — ПІСКУВА́ТИЙ, а, е. Який містить у собі пісок. Корчма була збудована з сірого піскуватого каменя (Н.-Лев., II, 1956, 217); Пахне тополя,.. Словник української мови в 11 томах
- піскуватий — Піскуватий, -а, -е Песчаный. Зміев. у. піскувате яблуко. Разсыпчастое яблоко. Зміев. у. Словник української мови Грінченка