п'янючий

Значення в інших словниках

1. п'янючий — п'яню́чий прикметник Орфографічний словник української мови
2. п'янючий — див. п'яний Словник синонімів Вусика
3. п'янючий — П'ЯНЮ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що п'янки́й. І ллється аромат гарячий, наркотичний З п'янючих тубероз, розкішних орхідей (А. Кримський); Гострий спалах хвилювання зліг у ньому солодким спокоєм, тихим, п'янючим туманом (В. Словник української мови у 20 томах
4. п'янючий — П'ЯНКИ́Й (про напій — який приводить у стан сп'яніння), ХМІЛЬНИ́Й, П'Я́НИЙ, П'ЯНЛИ́ВИЙ рідше, П'ЯНЮ́ЧИЙ рідше. Перед нами ситі страви й запашне вино п'янке (М. Терещенко); Прозора шклянка кришталева, Вино, червоне і хмільне... (М. Словник синонімів української мови