рахман
рахма́н
-а, ч.
1》 Уявний праведний християнин із міфічної країни.
2》 Жебрак.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рахман — див. жебрак Словник синонімів Вусика
- рахман — РАХМА́Н. Словник української мови у 20 томах
- рахман — Рахман, -на м. 1) По народному повѣрью: житель миѳической мѣстности, праведный христіанинъ. Чуб. І. 220. III. 29. Kolb. І. 198 — 200. 2) Нищій. Потирахман плохий, поки собаки не обступлять. Ном. № 4224. Словник української мови Грінченка