рахман

рахма́н

-а, ч.

1》 Уявний праведний християнин із міфічної країни.

2》 Жебрак.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рахман — див. жебрак Словник синонімів Вусика
  2. рахман — РАХМА́Н. Словник української мови у 20 томах
  3. рахман — Рахман, -на м. 1) По народному повѣрью: житель миѳической мѣстности, праведный христіанинъ. Чуб. І. 220. III. 29. Kolb. І. 198 — 200. 2) Нищій. Потирахман плохий, поки собаки не обступлять. Ном. № 4224. Словник української мови Грінченка