1. Великий тлумачний словник сучасної мови

реабілітований

реабіліто́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до реабілітувати.

|| реабілітовано, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реабілітований — реабіліто́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. реабілітований — РЕАБІЛІТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до реабілітува́ти. [Віктор:] Ви?! Той самий?.. [Антін:] Той самий. Не бійтесь, я не втік з заслання. І навіть не амністований. Просто реабілітований (О. Левада); // реабіліто́вано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. реабілітований — Реабіліто́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. реабілітований — РЕАБІЛІТО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до реабілітува́ти. [Віктор:] Ви?! Той самий?.. [Антін:] Той самий. Не бійтесь, я не втік з заслання. І навіть не амністований. Просто реабілітований (Лев., Нові п’єси, 1956, 102); // реабіліто́вано, безос. Словник української мови в 11 томах