реви
ре́ви
-ів, мн., розм.
Голосний плач.
Реви насіли кого — хтось голосно заплакав, заревів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Реви — Реви́ множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- реви — РЕ́ВИ, ів, мн., розм. Голосний плач. ◇ (1) Ре́ви насі́ли кого, зневажл. – хто-небудь голосно плаче. [Зіля:] Обидили її, покривдили, то її й реви насіли (С. Васильченко); (2) Ре́ви підня́ти – голосно заплакати, заревіти. [Прохор:] Скажена баба!... Словник української мови у 20 томах
- реви — РЕ́ВИ, ів, мн., розм. Голосний плач. ◊ Ре́ви насі́ли кого — хтось голосно заплакав, заревів. [Зіля:] Обидили її, покривдили, то її й реви насіли (Вас., III, 1960, 131); Ре́ви підня́ти — голосно заплакати, заревіти. [Прохор:] Скажена баба!... Словник української мови в 11 томах