ревнивець
ревни́вець
-вця, ч., розм.
Людина, схильна до ревнощів (у 1 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ревнивець — ревни́вець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- ревнивець — див. заздрісний Словник синонімів Вусика
- ревнивець — РЕВНИ́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Людина, схильна до ревнощів (у 1 знач.). Ліна всміхнулась, запитала тихо: – Як же він, такий ревнивець, тебе відпускає? (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- ревнивець — РЕВНИ́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Людина, схильна до ревнощів (у 1 знач.). Ліна всміхнулась, запитала тихо: — Як же він, такий ревнивець, тебе відпускає? (Гончар, Тронка, 1963, 169). Словник української мови в 11 томах