ревниво

ревни́во

Присл. до ревнивий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ревниво — ревни́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ревниво — РЕВНИ́ВО. Присл. до ревни́вий. Віра ревниво стежила за ним очима, знаючи, хто приваблював його, до кого поспішав він на побачення (А. Шиян); У неї ревниво блиснули очі: – До своєї селючки рвешся? – А хоч би й так... Словник української мови у 20 томах
  3. ревниво — РЕВНИ́ВО. Присл. до ревни́вий. Віра ревниво стежила за ним очима, знаючи, хто приваблював його, до кого поспішав він на побачення (Шиян, Баланда, 1957, 179); У неї ревниво блиснули очі: — До своєї селючки рвешся? — А хоч би й так… (Тют. Словник української мови в 11 томах