ревниво
ревни́во
Присл. до ревнивий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ревниво — ревни́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- ревниво — РЕВНИ́ВО. Присл. до ревни́вий. Віра ревниво стежила за ним очима, знаючи, хто приваблював його, до кого поспішав він на побачення (А. Шиян); У неї ревниво блиснули очі: – До своєї селючки рвешся? – А хоч би й так... Словник української мови у 20 томах
- ревниво — РЕВНИ́ВО. Присл. до ревни́вий. Віра ревниво стежила за ним очима, знаючи, хто приваблював його, до кого поспішав він на побачення (Шиян, Баланда, 1957, 179); У неї ревниво блиснули очі: — До своєї селючки рвешся? — А хоч би й так… (Тют. Словник української мови в 11 томах