1. Великий тлумачний словник сучасної мови

резистин

резисти́н

-у, ч.

Сплав міді, марганцю й заліза; застосовують у виробництві опорів електричних нагрівальних приладів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. резистин — резисти́н (від лат. resisto – чиню опір) сплав міді, марганцю й заліза. Застосовують у виробництві опорів електричних нагрівальних приладів. Словник іншомовних слів Мельничука