резистин
резисти́н
(від лат. resisto – чиню опір)
сплав міді, марганцю й заліза. Застосовують у виробництві опорів електричних нагрівальних приладів.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- резистин — -у, ч. Сплав міді, марганцю й заліза; застосовують у виробництві опорів електричних нагрівальних приладів. Великий тлумачний словник сучасної мови