резистор

рези́стор

(англ. resistor, від лат. resisto – чиню опір, протидію)

нерегульований електричний активний опір, призначений лише для обмеження струму в електричному колі.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. резистор — рези́стор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. резистор — -а, ч. Елемент електричного кола, який призначений для обмеження в ньому струму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. резистор — РЕЗИ́СТОР, а, ч., техн. Промисловий виріб, призначений здійснювати активний опір електричному струмові. Словник української мови у 20 томах
  4. резистор — Електричний елемент, основним корисним параметром якого є електричний опір; включається в електричне коло для усталення сили струму, що проходить у цьому колі. Універсальний словник-енциклопедія