резистор
РЕЗИ́СТОР, а, ч., техн.
Промисловий виріб, призначений здійснювати активний опір електричному струмові.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- резистор — рези́стор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- резистор — -а, ч. Елемент електричного кола, який призначений для обмеження в ньому струму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- резистор — рези́стор (англ. resistor, від лат. resisto – чиню опір, протидію) нерегульований електричний активний опір, призначений лише для обмеження струму в електричному колі. Словник іншомовних слів Мельничука
- резистор — Електричний елемент, основним корисним параметром якого є електричний опір; включається в електричне коло для усталення сили струму, що проходить у цьому колі. Універсальний словник-енциклопедія