1. Великий тлумачний словник сучасної мови

резистор

рези́стор

-а, ч.

Елемент електричного кола, який призначений для обмеження в ньому струму.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. резистор — рези́стор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. резистор — РЕЗИ́СТОР, а, ч., техн. Промисловий виріб, призначений здійснювати активний опір електричному струмові. Словник української мови у 20 томах
  3. резистор — рези́стор (англ. resistor, від лат. resisto – чиню опір, протидію) нерегульований електричний активний опір, призначений лише для обмеження струму в електричному колі. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. резистор — Електричний елемент, основним корисним параметром якого є електричний опір; включається в електричне коло для усталення сили струму, що проходить у цьому колі. Універсальний словник-енциклопедія