релікварій
реліква́рій
-я, ч.
Вмістилище для зберігання реліквій.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- релікварій — реліква́рій іменник чоловічого роду сховище реліквій Орфографічний словник української мови
- релікварій — РЕЛІКВА́РІЙ, ю, ч. Умістище для зберігання реліквій. Два церковних сановники, в урочистих шатах понтифікальних, з повішеними на грудях дорогінними релікваріями, де зберігалися мощі святих, підійшли до князя і взяли його під руки (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
- релікварій — (лат. — останки) Коштовна скринька-дароносиця. У європейському середньовіччі виконувалися у вигляді мініатюрних архітектурних споруд (іноді демонстрація бюста або руки). Особливе значення мали у буддійських релігійних системах, оскільки Р. являлися неодмінною частиною більшості ступ. Архітектура і монументальне мистецтво