ремізка

Значення в інших словниках

1. ремізка — ремі́зка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. ремізка — РЕМІ́ЗКА, и, ж., текст. Робочий орган ткацького верстата, який здійснює підняття та опускання ниток основи. Він різав, а дружина ткала. Два верстати були завжди заправлені, а ремізки поскрипували інколи й за північ (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
3. ремізка — РЕМІ́ЗКА, и, жін., текст. Робочий орган ткацького верстата, який здійснює підняття та опускання ниток основи. Він різав, а дружина ткала. Два верстати були завжди заправлені, а ремізки поскрипували інколи й за північ (Народна творчість та етнографія, 4, 1966, 45). Словник української мови в 11 томах