рецептор

реце́птор

-а, ч., фізіол.

Кінцевий утвір чутливих нервових волокон, який сприймає подразнення; орган чуття.

Клітинні рецептори — ділянки клітинної оболонки, молекулярна структура яких характеризується вибірковою спорідненістю до деяких речовин, здатністю вступати з ними в хімічну взаємодію.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рецептор — реце́птор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рецептор — [реицептор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
  3. рецептор — РЕЦЕ́ПТОР, а, ч., фізл. Кінцевий утвір чутливих нервових волокон, який сприймає подразнення; орган чуття. Всякий аналізатор складається з трьох частин: органа чуття (рецептора), доцентрових нервів і відповідних ділянок мозку (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. рецептор — РЕЦЕ́ПТОР, а, ч., фізл. Кінцевий утвір чутливих нервових волокон, який сприймає подразнення; орган чуття. Всякий аналізатор складається з трьох частин: органу чуття (рецептора), доцентрових нервів і відповідних ділянок мозку (Психол. Словник української мови в 11 томах