реєстратор

реєстра́тор

-а, ч.

1》 Особа, яка здійснює реєстрацію кого-, чого-небудь.

|| Юридична особа, яка має дозвіл на ведення реєстру власників іменних цінних паперів.

Спеціалізований реєстратор — тримач реєстра акціонерного товариства, діяльність якого полягає винятково у веденні та збереженні реєстрів.

2》 Механічний прилад для фіксування чого-небудь.

|| Автоматичний прилад, який здійснює реєстрацію окремих показників.

3》 перен. Той, хто констатує, фіксує події, явища, які відбуваються.

4》 спец. Пристрій для запису на носії інформації явищ, що спостерігаються, результатів вимірювання або обчислень та інших даних.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реєстратор — реєстра́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. реєстратор — Юридична особа — суб'єкт підприємницької діяльності, який одержав у встановленому порядку дозвіл на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні", Стаття 1 Словник термінів законодавства України
  3. реєстратор — РЕЄСТРА́ТОР, а, ч. 1. Особа, яка здійснює реєстрацію кого-, чого-небудь. Шлюбна пара переступила, нарешті, поріг загсу. Два паспорти лягли поруч на стіл перед реєстратором (Ю. Яновський); Вона реєстратор на виборчій дільниці (з газ.). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  4. реєстратор — Реєстра́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. реєстратор — РЕЄСТРА́ТОР, а, ч. 1. Особа, яка здійснює реєстрацію кого-, чого-небудь. Шлюбна пара переступила, нарешті, поріг загсу. Два паспорти лягли поруч на стіл перед реєстратором (Ю. Янов., І, 1958, 624); Вона реєстратор на виборчій дільниці (Веч. Київ... Словник української мови в 11 томах
  6. реєстратор — рос. регистратор 1. Особа, що здійснює реєстрацію. 2. Зберігач. 3. Автоматичний прилад, що реєструє окремі показники. Eкономічна енциклопедія