рикало
ри́кало
-а, ч., розм.
1》 Володар сильного голосу.
2》 Гаркава людина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рикало — Рикало, -ла м. 1) Обладающій громкимъ голосомъ. Наш дяк — добрий рикало: як що виголосить у церкві, так хто його зна де чутно. 2) Картавящій человѣкъ. Словник української мови Грінченка