1. Словник української мови Грінченка

рикало

Рикало, -ла

м.

1) Обладающій громкимъ голосомъ. Наш дяк — добрий рикало: як що виголосить у церкві, так хто його зна де чутно.

2) Картавящій человѣкъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рикало — -а, ч., розм. 1》 Володар сильного голосу. 2》 Гаркава людина. Великий тлумачний словник сучасної мови