1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рипіння

рипі́ння

-я, с.

Дія за знач. рипіти і звуки, утворювані цією дією.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рипіння — рипі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. рипіння — РИПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. рипі́ти і звуки, утворювані цією дією. Двері відхиляються з рипінням (І. Кочерга); Його радував морозний ранок і якийсь особливий бадьорий ритм, що відчувався в кожному рипінні сідла і в кожному подиху товаришів (О. Словник української мови у 20 томах
  3. рипіння — РИПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. рипі́ти і звуки, утворювані цією дією. Двері відхиляються з рипінням (Коч., II, 1956, 298); Його радував морозний ранок і якийсь особливий бадьорий ритм... Словник української мови в 11 томах