ритон

рито́н

-а, ч.

Стародавня посудина для пиття (найчастіше для вина) у вигляді рога, іноді з невеликим отвором у нижній вузькій частині.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ритон — рито́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ритон — РИТО́Н, а, ч. Посудина для пиття у вигляді рога тварини. Словник української мови у 20 томах