ритон

РИТО́Н, а, ч.

Посудина для пиття у вигляді рога тварини.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ритон — рито́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ритон — -а, ч. Стародавня посудина для пиття (найчастіше для вина) у вигляді рога, іноді з невеликим отвором у нижній вузькій частині. Великий тлумачний словник сучасної мови