робучий
робу́чий
-а, -е.
1》 діал. Робочий.
2》 зах. Трудовий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- робучий — див. роботящий Словник синонімів Вусика
- робучий — РОБУ́ЧИЙ, а, е, діал. Робочий. – А скажи нам, чого це від вас, з Туреччини, тісниться до нас така сила обдертого робучого люду..? (М. Коцюбинський); Ти на пчіл [бджіл] поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (С. Словник української мови у 20 томах
- робучий — Робо́чий і зах. робу́чий, -ча, -че = робі́тний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- робучий — РОБУ́ЧИЙ, а, е, діал. Робочий. — А скажи нам, чого це від вас, з Туреччини, тісниться до нас така сила обдертого робучого люду..? (Коцюб., І, 1955, 294); Ти на пчіл [бджіл] поглянь: Є робучії, Але й трутні є Неминучії (Рудан., Тв. Словник української мови в 11 томах
- робучий — Робучий, -а, -е = робочий 2. Словник української мови Грінченка