ровик
ро́вик
-а, ч.
Зменш. до рів.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ровик — ро́вик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ровик — РО́ВИК, а, ч. Зменш. до рів. Галкін добрався до краю ровика, туди, де виразно було чути гуркіт моторів (В. Петльований); Віктор примостився у глибокому ровику. За шию сипалася кора, падали мокрі грудки землі (П. Автомонов). Словник української мови у 20 томах
- ровик — РО́ВИК, а, ч. Зменш. до рів. Галкін добрався до краю ровика, туди, де виразно було чути гуркіт моторів (Петльов., Хотинці, 1949, 220); Віктор примостився у глибокому ровику. За шию сипалася кора, падали мокрі грудки землі (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 515). Словник української мови в 11 томах