розбиватися
розбива́тися
-аюся, -аєшся, недок., розбитися, -зіб'юся, -зіб'єшся, док.
1》 Втрачати цілісність від ударів, поштовхів, струсів і т. ін.
|| Ділитися, дробитися на невеличкі частини, шматки, ударяючись об щось тверде.
|| Падаючи на що-небудь, набігаючи на щось, розбризкуватися (про воду, хвилі).
|| перен. Розсіюватися, відбиваючись від чого-небудь (про проміння).
|| перен. Відлунюватися, роздрібнюючись на окремі звуки.
2》 Діставати ушкодження, дуже забиватися під час падіння, від удару, поштовху, струсу і т. ін.
|| Гинути, умирати від ушкоджень під час падіння, від ударів, струсів і т. ін.
3》 Втрачати сили, енергію; знесилюватися, виснажуватися.
4》 перен. Не здійснюватися, не відбуватися через кого-, що-небудь.
|| об (о) що. Наражатися на якусь перешкоду у намірі, намаганні здійснити, виконати що-небудь.
|| Зазнавати краху, розвіюватися, натрапляючи на якусь перешкоду.
5》 перен. Занапащатися, марнуватися.
|| Псуватися (про нерви), погіршуватися (про настрій).
6》 перен. Розвіюватися, стаючи непомітним.
7》 Ділитися, розподілятися на певні групи, частини.
|| розм., рідко. Ставати у певному порядку.
|| Розгалужуватися (про річку, дорогу).
8》 розм., рідко. Побиватися за ким-небудь, виявляти велику турботу про когось.
9》 рідко. Розтріпуватися (про волосся, зачіску).
10》 тільки недок. Пас. до розбивати 1-3), 5-18).
Значення в інших словниках
- розбиватися — розбива́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розбиватися — Дробитися; (- хвилі) розбризкуватися; (- надії) розвіюватися; (- промінь) розсіюватися; (упавши) вбиватися, гинути; (- пляни) П. не здійснюватися, терпіти крах, ок. крахувати; (- посуд) товктися; (- нерви) псуватися; (на групи) ділитися, розділятися, розподілятися; (за ким) побиватися. Словник синонімів Караванського
- розбиватися — [розбиеватиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- розбиватися — РОЗБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗБИ́ТИСЯ, зіб'ю́ся, зі́б'є́шся, док. 1. Утрачати цілісність від ударів, поштовхів, струсів і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- розбиватися — ЛАМА́ТИСЯ (розвалюватися на частини), ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИСЯ, ПЕРЕЛА́МУВАТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, ЛОМИ́ТИСЯ розм.; ТРОЩИ́ТИСЯ (перев. з шумом); РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ (про щось цільне); НАДЛО́МЛЮВАТИСЯ, НАДЛА́МУВАТИСЯ (не зовсім, не до кінця); РОЗБИВА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
- розбиватися — РОЗБИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗБИ́ТИСЯ, зіб’ю́ся, зі́б’є́шся, док. 1. Втрачати цілісність від ударів, поштовхів, струсів і т. ін. Великою палицею своєю збиває [Фільдінг] статую з примосту, вона падає і розбивається (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах