розбивати
розбива́ти
-аю, -аєш, недок., розбити, -зіб'ю, -зіб'єш, док., перех.
1》 Ударяючи чим-небудь об щось чи упускаючи на землю, підлогу, порушувати його цілісність.
|| Ударяючи по чому-небудь, ділити, дробити, роздавлювати його на частини, шматки.
|| безос. Розбивати окови.
2》 Пошкоджувати, руйнувати, приводити до непридатного стану що-небудь поштовхами, ударами, струсом і т. ін.
|| безос.
3》 Ушкоджувати, ранити, дуже забивати яку-небудь частину тіла.
|| Уражати все або яку-небудь частину тіла, роблячи його нерухомим, безсилим (про параліч). Розбивати лоба.
4》 Позбавляти кого-небудь сил, енергії; знесилювати, виснажувати. Розбити серце.
5》 Завдавати поразки кому-, чому-небудь, перемагати когось, щось у боротьбі, битві.
|| Здобувати перемогу у грі або в змаганнях.
|| Убивати, знищувати у битві, бою.
6》 перен. Перешкоджати у здійсненні, виконанні чого-небудь, робити неможливим це здійснення, виконання.
|| Припиняти вплив, дію чого-небудь.
|| Роз'єднувати, позбавляти можливості бути поряд, разом.
7》 перен. Доводити неспроможність, помилковість певного твердження, переконання і т. ін.
8》 перен. Занапащати, марнувати що-небудь.
|| Псувати (нерви), погіршувати (настрій).
9》 перен. Порушувати що-небудь (гармонію, спокій, тишу і т. ін.).
10》 перен. Розвіювати, робити непомітним що-небудь.
11》 Ділити, розподіляти кого-, що-небудь на певні групи, частини.
|| Класифікувати кого-, що-небудь за якимсь принципом, за певними ознаками.
|| Розміщати, розташовувати що-небудь (перев. твори, друковану продукцію).
12》 Розміряти, розплановувати ділянки землі.
|| Садити що-небудь на певній ділянці землі після розпланування.
13》 розм. Замінювати одні грошові знаки на інші.
14》 також без додатка, розм. Грабувати кого-небудь; безчинствувати, чинити розбої.
15》 З силою, різкими рухами розсікати, розділяти що-небудь (воду, повітря і т. ін.).
16》 Розташовувати, розміщувати, влаштовувати в певному місці що-небудь (намет, табір і т. ін.).
17》 розм., рідко. Розганяти по судинах (кров).
18》 розм., рідко. Розправляти, розстилати (постіль).
Значення в інших словниках
- розбивати — розбива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розбивати — (на шматки) дробити; (пута) розривати, рвати; (судно) розтрощувати, трощити; (ніс) розквашувати, роз'юшувати, пускати кров з; (паралічем) паралізувати; (горем) знесилювати, виснажувати; (серце) шматувати; (торг) перебивати; (ворога) ПЕРЕМАГАТИ... Словник синонімів Караванського
- розбивати — I дрібнити, дробити, лупати, кришити, подрібнювати, розгепувати, роздрібнювати, роздроблювати, роздробляти, розклинювати, розкришувати, сокрушати (церк.-слов. Словник синонімів Вусика
- розбивати — РОЗБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗБИ́ТИ, зіб'ю́ зі́б'є́ш, док. 1. що. Ударяючи чим-небудь об щось чи впускаючи на землю, підлогу, порушувати його цілісність. Дружки беруть її [Марусю] попід руки. Тим часом татари розбивають вікна і вскакують у хату (І. Словник української мови у 20 томах
- розбивати — Розбив кошару, аби вовки з'їли отару. Вніс роздор, щоб вороги покористувались добром. Приповідки або українсько-народня філософія
- розбивати — лама́ти (прола́мувати, розбива́ти і т. ін.) / злама́ти (пролама́ти, розби́ти і т. ін.) лід (кри́гу). 1. перев. зі сл. пе́рший. Мати успішний початок, досягати успіху в чому-небудь. Фразеологічний словник української мови
- розбивати — ГРАБУВА́ТИ (забирати що-небудь у когось шляхом розбою, грабежу), РОЗГРАБО́ВУВАТИ, ГА́РБАТИ рідше, РАБУВА́ТИ діал., ОБРАБО́ВУВАТИ діал.; РОЗБІ́ЙНИЧАТИ, ГАЙДАМА́ЧИТИ розм., РОЗБИВА́ТИ розм. (чинити розбій). — Док. Словник синонімів української мови
- розбивати — Розбива́ти, -ва́ю, -ва́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розбивати — РОЗБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗБИ́ТИ, зіб’ю́ зі́б’є́ш, док., перех. 1. Ударяючи чим-небудь об щось чи упускаючи на землю, підлогу, порушувати його цілісність. Дружки беруть її [Марусю] попід руки. Словник української мови в 11 томах
- розбивати — Розбива́ти, -ваю, -єш сов. в. розбити, -зіб'ю, -єш, гл. 1) Разбивать, разбить. Тому дали яйце-райце і сказали: тільки не розбивай нігде на дорозі. Рудч. Ск. І. 144. На теплого Олекси щука риба лід хвостом розбиває. Ном. № 416. Словник української мови Грінченка