1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розбризкувати

розбри́зкувати

-ую, -уєш, недок., розбризкати, -аю, -аєш, док., перех.

Розпліскувати рідину бризками, дрібними краплями.

|| Розпиляти, розсіювати що-небудь.

|| Розсипати, розкидати в різні боки (іскри, сніг і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбризкувати — розбри́зкувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбризкувати — РОЗБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, док., що. Розпліскувати рідину бризками, дрібними краплями. Вона підійшла до великої білої миски з холодною водою, почала хлюпати на себе повними пригорщами, розбризкуючи воду по всій кімнаті (І. Словник української мови у 20 томах
  3. розбризкувати — РОЗБРИ́ЗКУВАТИ (рідину); РОЗХЛЮ́ПУВАТИ (хлюпаючи); РОЗЛЯ́ПУВАТИ, РОЗПЛІ́СКУВАТИ, РОЗПЛЮ́СКУВАТИ розм. (ляпаючи). — Док.: розбри́зкати, розхлю́пати, розля́пати, розплеска́ти, розплю́скати. Вулицею часом промчить, розбризкуючи рідке болото, машина (Я. Словник синонімів української мови
  4. розбризкувати — Розбри́зкувати, -кую, -куєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розбризкувати — РОЗБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБРИ́ЗКАТИ, аю, аєш; док., перех. Розпліскувати рідину бризками, дрібними краплями. Вона підійшла до великої білої миски з холодною водою, почала хлюпати на себе повними пригорщами... Словник української мови в 11 томах
  6. розбризкувати — Розбризкувати, -кую, -єш сов. в. розбризкати, -каю, -єш, гл. Разбрызгивать, разбрызгать. Словник української мови Грінченка